Пішов у засвіти Саша Гунченко. Адвокат і приємна людина, яка професійно робила те, що далеко не всім було зрозуміло і багатьма не підтримувалось.
Я розповім про наші готування експансії Приватного Палацу Правосуддя на ринок Держави Ізраїль.
Саша був єдиним офіційним представником української адвокатури у цій дуже специфічній країні. Країні, право якої вивчали мільйони колишніх громадян України, процес якої буде змінений дистанційним провадженням.
Його офіс не нагадував космічний корабель чи міжпланетну станцію, але плани у нас були саме такого, космічного масштабу.
Як його заступник по представництву, я планував займатись навчанням місцевих юристів і не тільки тонкощам не лише електронного документообігу між адвокатами кількох держав (Україна, Ізраїль, США, Канада, Велика Британія, Австралія, Німеччина, Франція), але і розповсюдження практики використання відеоконференцій між офісами у всіх 198 країнах і територіях. І створення платформи на 199-й території. Не склалося.
Спочатку на дорозі став ковід і консерватизм харківських колег. Міцно так став, з його розведеними руками і похитуванням голови: “ну що з них візьмеш, хворих і убогих”.
Далі було дуже дивне знищення зарубіжних представництв НААУ без пояснень і вибачень керівництва організації. Переживав, бо ми вже і сайт відповідний підготували https://ataka.co.il/uk , і навіть рекламу під реальний офіс заточили. З тутешніми і тамішніми колегами перезнайомились, клієнтів навчили заходити на PPJ https://ataka.ua/uk та користуватись власними і загальновідомими платформами для ВКЗ.
Війна, між іншим, суттєвих змін у наші плани не внесла. Хіба що стало зрозумілим, що допомога українцям через Сімферопольську та Ялтинську Зали Засідань — це занадто навіть для такої бомбезної ідеї, як Приватний Палац Правосуддя.
Відкладали запуск всього на потім…
Тепер залишилась лише пам”ять та VIP реєстрація на сайті справжньої соціальної мережі ataka.ua https://ataka.ua/
